Україна-НАТО

Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин

 

Дискусії щодо того, чи потрібно Україні бути членом військово-політичного блоку НАТО, котрий зараз налічує 29 членів (це більшість країн Європи, США й Канада), ведуться вже не один рік.

Чи готове українське суспільство до цього важливого історичного кроку й наскільки важко нині його реалізувати? І чи готові самі члени Північноатлантичного Альянсу прийняти нашу державу до його лав? Свої думки з цього приводу мали можливість висловити під час круглого столу «Україна - НАТО. Стан та перспективи взаємовідносин», який на виконання Указу Президента України щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки та плану міських заходів з цього питання, відбувся 19 червня в центрі дозвілля відділу культури виконавчого комітету Вараської міської ради. У обговоренні актуального питання взяли участь представники міської влади, військової частини 3045, Варашського міського військового комісаріату, Вараського відділу поліції та громадськості.

Учасники круглого столу заслухали та обговорили питання:

-  Військова доктрина України. Військово-технічне співробітництво.

-  Україна – НАТО: перспективи взаємовідносин з Національною гвардією України.

-  Співробітництво у сфері економіки та екології.

-  НАТО в контексті вивчення предмету «Захист Вітчизни».

-  Про Будапештський меморандум.

З вищезазначених питань перед присутніми виступили: військовий комісар Варашського міського військового комісаріату - Кузло Ярослав Васильович, заступник командира військової частини 3045 по роботі з особовим складом - Шуфрич Василь Васильович, заступник міського голови - Кречик Анатолій Іванович, начальник відділу економіки виконавчого комітету Вараської міської ради - Барабух Ірина Ростиславівна, вчитель предмету «Захист Вітчизни» Вараської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, керівник гуртка «Джура» та «Пласт» - Віктор Васильович Міцюк.

В ході заходу свою думку щодо впровадження в Україні стандартів НАТО та щодо співпраці України з НАТО в різних сферах висловив керуючий справами виконавчого комітету Б.Бірук, заступник міського голови А.Кречик, учасник бойових дій В. Гряділь та інші.

Співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи, має спільний кордон з чотирма країнами НАТО – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Україна (УРСР) подала заявку на вступ до НАТО ще у 1954 році.

Історія стосунків України з НАТО протягом каденцій п’ятьох українських президентів неоднозначна. Прогрес у них був помітний лише в часи президентства Леоніда Кучми і Петра Порошенка. В обох випадках це стало можливим завдяки двом чинникам. По-перше, агресивній поведінці Росії, яка в часи Кучми демонструвала зневагу до суверенітету України, а в період правління Порошенка вторглася на її територію. По-друге, обидва президенти продемонстрували необхідну політичну волю.

Агресія Російської Федерації проти України, незаконна анексія нею Автономної Республіки Крим, ведення проти нашої держави так званої «гібридної війни», військове втручання в східних регіонах України, постійний військовий, політичний, економічний та інформаційний тиск з боку Росії зумовлюють необхідність пошуку більш ефективних гарантій незалежності, суверенітету, безпеки і територіальної цілісності України.

Російська збройна агресія переконала багатьох українців, що Україна не здатна самостійно гарантувати свою безпеку і тому має стати частиною міжнародної безпекової організації. На переконання Президента України П.Порошенка, єдиною у світі функціональною організацією колективної безпеки є НАТО.

Опитування громадської думки свідчать, що, якби референдум стосовно вступу до НАТО відбувся сьогодні, за це проголосували би 60–70% українців. Цей показник вищий, ніж частка тих, хто підтримав приєднання до НАТО на референдумах в Угорщині та Словенії.

Прихильники НАТО активно лобіюють приєднання України до цієї організації, тоді як його опоненти значно зменшилися в чисельності та поводяться пасивно. Багато колишніх противників НАТО сьогодні підтримують «позаблоковий» статус України.

В рамках круглого столу відділом організаційної роботи та загальних питань виконавчого комітету було проведено соціологічне дослідження, в якому взяло участь 62 особи. Результати опитування для присутніх презентувала головний спеціаліст відділу організаційної роботи та загальних питань Лілія Павлусь.

Результати опитування показали, що 71% опитуваних підтримує вступ України до НАТО, 5% - не підтримує, 24% - не визначились.

Також аналогічне опитування було проведене під час проведення круглого столу. З 30 опитуваних 20 осіб висловились за вступ України до НАТО, 10 осіб не визначилося, проти – немає.

Підсумовуючи сказане, можна констатувати, що у виступах та репліках учасників круглого столу переважала думка про те, що співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі.

Організували даний захід працівники виконавчого комітету Вараської міської ради спільно з військовою частиною 3045. Провела С.Тиндик – керівник гуртка БДЮТ, яка приклала максимум зусиль щодо висвітлення питання круглого столу «Україна - НАТО. Стан та перспективи взаємовідносин».

 

 

 

 

Вступ України до НАТО:

результати співпраці 2017

 Фото: telegraf.com.ua

Національне законодавство

У 2017 році влада прийняла кілька нормативних актів, закріпивши зовнішньополітичний курс у напрямку до НАТО, визначивши майбутнє членство серед пріоритетів національних інтересів країни.

·         Закон №6470 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)

У пояснювальній записці до Закону сказано:

«Україна має достатні політико-правові передумови для повного інституціонального зближення з Північноатлантичним альянсом, серед яких і відоме рішення Бухарестського саміту НАТО в 2008 році про однозначне визнання майбутнього членства України в цій організації, потреба в якому є незаперечним імперативом часу. Таку позицію зараз стабільно розділяє більше половини українців»

Документом, прийнятим парламентом та підписаним президентом, закріплено:

«Пріоритетами національних інтересів України є інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору»

Відповідно до прийнятого закону, Україна взяла зобов’язання активізувати проведення реформ, в тому числі в оборонному секторі, для відповідності стандартам блоку.

·         Указ президента про національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2017 рік:

Цілі програми:

·         політико-дипломатичні заходи для припинення вогню на Донбасі і відновлення територіальної цілісності України;

·         санкційний тиск на РФ;

·         міжнародна підтримка України в боротьбі з агресором.

«Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення подальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання анексії Автономної Республіки Крим та необхідності посилення міжнародного моніторингу ситуації в сфері захисту прав людини на окупованому півострові. Інструментом досягнення цієї мети є збереження існуючих і впровадження нових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти Російської Федерації»

У програмі передбачено реформування української розвідки і посилення співпраці зі спецслужбами країн-членів Альянсу.

Оснащення ВСУ і розвиток оборонно-промислового комплексу має відбуватися відповідно до стандартів НАТО.

 

Фото: korrespondent.net

 

 

 

Особливе партнерство України з НАТО

 

 

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

Відповідно, внесені зміни до ст. 6, 8 Закону «Про основи національної безпеки України» і ст. 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно з якими, відновлено курс євроатлантичної інтеграції, а основними напрямами державної політики з питань національної безпеки і основними засадами зовнішньої політики України визначено поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.

У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.

Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП-2015 затверджена Указом Президента України № 238/2015 від 23 квітня 2015 року. РНП-2016 затверджена Указом Президента України № 45/2016 від 12 лютого 2016 року.

В українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. За різними даними – це 40-50%. МЗС працює над тим, щоб у повній мірі використати відкриті для України можливості зближення з НАТО. Для цього укладені рамкові угоди і триває робота над відповідними імплементаційними угодами в рамках Трастових фондів на підтримку обороноздатності України, зокрема, таких фондів налічується шість:

- Трастовий фонд НАТО з кібербезпеки;

- Трастовий фонд НАТО з реформування систем логістики і стандартизації ЗС України;

- Трастовий фонд НАТО з фізичної реабілітації (протезуванні) військовослужбовців, поранених в АТО;

- Трастовий фонд НАТО з модернізації системи управління та зв’язку;

- Трастовий фонд НАТО з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців;

- Трастовий фонд НАТО з розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.

Окрім того, запрацював перший в рамках Комісії Україна-НАТО Трастовий фонд з перезахоронення радіоактивних відходів. Разом це біля 6 млн євро. Ще на 10 млн євро можуть розраховувати українські науковці протягом 2014-2017 рр. в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

Підготовлено до підписання Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні. Таку установу Альянс матиме вперше і саме в Україні. Також вперше в Україні у вересні 2015 р. на Яворівському полігоні пройшли командно-штабні навчання з реагування на надзвичайні ситуації «Україна-2015», які відкривали Президент України та Генеральний секретар НАТО.

Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.

Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено п’ять спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).

У 2014-2016 рр. в Україну були направлені радники в оборонній сфері до Офісу зв’язку НАТО в Україні в цілях дорадчої допомоги у підготовці нової Стратегії національної безпеки України; проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері (згідно з Коаліційною угодою в рамках реформи ЗСУ передбачається   поступовий перехід (до 2019 р. ) на стандарти НАТО (STANAG)).

Україна бере участь в операціях НАТО в Афганістані та Косово.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту

Міністерства закордонних справ України

http://mfa.gov.ua/ua