Україна-НАТО

«НАТО – Україна. Безпека. Захист. Стабільність»

Україна – молода держава, яка стала на шлях демократичного розвитку. Народ сам має право вирішувати своє майбутнє.

Відповідно до плану міських заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2018 рік в червні 2018 року проведено круглий щодо співпраці Україна –НАТО за участю представників виконавчого комітету міської ради, учасників АТО, організацій та шкіл міста, військової частини 3045, Варашського міського військового комісаріату. Ведучою даного заходу була Тиндик Світлана Дмитрівна, яка намагалась разом з учасниками дати відповідь на запитання: «Україна обирає НАТО?», «Навіщо Україні НАТО?». На ці та інші питання про Україну та її державну безпеку, намагались продовжити знайти відповідь не лише свідомі громадяни нашої країни, а й молоде покоління.

11 жовтня 2018 року в інформаційному центрі «Полісся» ВП РАЕС лідерами міської ради старшокласників «Ватра», яка працює на базі Будинку дитячої та юнацької творчості проведено тематичний захід «НАТО – Україна. Безпека. Захист. Стабільність».

 

Участь у тематичному заході взяли участь лідери учнівського самоврядування навчальних закладів міста, директори та заступники з навчально-виховної роботи, педагоги – організатори навчальних закладів міста, представники військової частини 3045, міського військового комісаріату, депутати міської ради та представники інформаційного центру «Полісся» ВП РАЕС.

Військову зону представляли – військова частина 3045.

Учнівську зону представляли – лідери учнівського самоврядування міста.

Політичну зону представляли – депутати та представники громадськості міста.

Експертну зону представляли   –   Варашський військовий комісаріат та лідери учнівського самоврядування.

Як донесли у своєму виступі Лук’янова Валерія (Гімназія), Хлібович Богдан (ЗОШ № 5), що проблема володіння інформацією про НАТО, його діяльність залишається актуальною і суспільно гострою. Потрібно серед учнівської молоді проводити роз’яснювальні, інформаційні заходи. Тому обговорення питання «Україна –НАТО» – питання не одного дня.

 Кузло Ярослав Васильович, військовий комісар Варашськогого міського військового комісаріату у своєму виступі наголосив «Що таке НАТО?» і які завдання повинна Україна виконати щоб вступити до НАТО.

Кухта Богдана, голова центру «Дозвілля» ЗОШ № 3 з метою інформованості учнівської молоді підготувала відеосюжети, відеоролики та презентацію «Україна – НАТО».

Учасники тематичного заходу спільно провели дискусію з питань:

НАТО та безпека, обороноздатність України - зміцнення армії за стандартами НАТО, фінансування армії, відповідність військової техніки та тактики за стандартами НАТО, спільні військові навчання з країнами НАТО, відновлення престижу військової професії через проведення з учнівською молоддю патріотичних заходів.

НАТО та економіка України - країна має бути економічно розвиненою, подолання корупції, виведення бізнесу із тіньової економіки, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій.

НАТО та суспільство України – визначення яким чином має суспільство визначитись щодо вступу в НАТО, роз’яснювальна робота відповідними органами влади (круглі столи, диспути – обговорення тощо), вплив на свідомість суспільства окупації Криму та частини Донбасу.

Після дискусії шляхом опитування всі учасники зробили свій вибір «за» чи «проти» вступу України в НАТО. Федінчик Тетяна, Саворона Аліна, лідери учнівського самоврядування ЗОШ № 4 підвели підсумки опитування: «за» - 59 , «проти» - 5, «утримались» - 1.

 Зі слів ведучих: учасники нашого заходу – прогресивні, освічені, сучасні жителі України, які реально бачать проблеми, перспективи та переваги України в процесі євроатлантичної інтеграції. Ми активно розглядаємо факти історії, світову ситуацію сьогодення, чутливо реагуємо на відносини з іншими європейськими країнами, здатні аналізувати та найголовніше приймати власні рішення та будемо і надалі продовжувати розглядати питання «Україна – НАТО» на засіданнях міської ради старшокласників «Ватра». Україна із впевненістю може робити ставку на нашу молодь у планах розвитку держави.

На завершення тематичного заходу Толстобровою Веронікою, Стрижеус Інною, Павлусь Емілією, лідерами центру «Відкриті долоньки» проведено флешмоб до Дня Захисника України «Дякую тобі…».

Тематичний захід підготували: лідери міської ради старшокласників «Ватра» Лук’янова Валерія (Гімназія), Хлібович Богдан, Зубкович Анна (ЗОШ № 5), Федінчик Аліна, Саворона Тетяна (ЗОШ № 4), Чос Андрій, Толстоброва Вероніка, Павлусь Емілія, Стрижеус Інна (ЗОШ № 2), Кухта Богдана (ЗОШ № 3), Сєров Іван (ЗОШ № 1), яка працює на базі Будинку дитячої та юнацької творчості, координатор Стадник Олена Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи БДЮТ.

Зі слів лідерів учнівського самоврядування:

Ми хочемо миру – дотримуйтесь справедливості.

Давайте дотримуватись правил толерантної поведінки.

Ми за розвиток нашої країни.

Ми за стабільність.

Ми за демократію.

Ми за самостійність.

Ми проти корупції.

Ми за успіх нашої країни.

Хто як не ми?

Були присутні депутати міської ради: Петрович Наталія Григорівна, Рабий Юрій Анатолійович, Шарапов Сергій Валерійович, директор Будинку дитячої та юнацької творчості Маркевич Тетяна Валентинівна, заступники з навчально-виховної роботи та педагоги – організатори закладів загальної середньої освіти та закладу позашкільної освіти, представники інформаційного центру «Полісся».

Лідери міської ради старшокласників «Ватра» дякують інформаційному центру «Полісся» ВП РАЕС за допомогу та співпрацю у організації та проведенні тематичного заходу «Україна – НАТО. Безпека. Захист. Стабільність».

14 жовтня ми відзначаємо День захисника України. Захищати Батьківщину – це складна місія, тому в цей важливий день ми вітаємо усіх тих, хто оберігає наш спокій і дарує мирне небо над головою. Героям країни, воїнам світла Захисникам України, всім тим, що життя не шкодують віддати – Низький Вам уклін і Велика подяка.

 

 

Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин

 

Дискусії щодо того, чи потрібно Україні бути членом військово-політичного блоку НАТО, котрий зараз налічує 29 членів (це більшість країн Європи, США й Канада), ведуться вже не один рік.

Чи готове українське суспільство до цього важливого історичного кроку й наскільки важко нині його реалізувати? І чи готові самі члени Північноатлантичного Альянсу прийняти нашу державу до його лав? Свої думки з цього приводу мали можливість висловити під час круглого столу «Україна - НАТО. Стан та перспективи взаємовідносин», який на виконання Указу Президента України щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки та плану міських заходів з цього питання, відбувся 19 червня в центрі дозвілля відділу культури виконавчого комітету Вараської міської ради. У обговоренні актуального питання взяли участь представники міської влади, військової частини 3045, Варашського міського військового комісаріату, Вараського відділу поліції та громадськості.

Учасники круглого столу заслухали та обговорили питання:

-  Військова доктрина України. Військово-технічне співробітництво.

-  Україна – НАТО: перспективи взаємовідносин з Національною гвардією України.

-  Співробітництво у сфері економіки та екології.

-  НАТО в контексті вивчення предмету «Захист Вітчизни».

-  Про Будапештський меморандум.

З вищезазначених питань перед присутніми виступили: військовий комісар Варашського міського військового комісаріату - Кузло Ярослав Васильович, заступник командира військової частини 3045 по роботі з особовим складом - Шуфрич Василь Васильович, заступник міського голови - Кречик Анатолій Іванович, начальник відділу економіки виконавчого комітету Вараської міської ради - Барабух Ірина Ростиславівна, вчитель предмету «Захист Вітчизни» Вараської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, керівник гуртка «Джура» та «Пласт» - Віктор Васильович Міцюк.

В ході заходу свою думку щодо впровадження в Україні стандартів НАТО та щодо співпраці України з НАТО в різних сферах висловив керуючий справами виконавчого комітету Б.Бірук, заступник міського голови А.Кречик, учасник бойових дій В. Гряділь та інші.

Співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Географічно Україна посідає ключове місце на перетині Східної та Західної Європи, має спільний кордон з чотирма країнами НАТО – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Україна (УРСР) подала заявку на вступ до НАТО ще у 1954 році.

Історія стосунків України з НАТО протягом каденцій п’ятьох українських президентів неоднозначна. Прогрес у них був помітний лише в часи президентства Леоніда Кучми і Петра Порошенка. В обох випадках це стало можливим завдяки двом чинникам. По-перше, агресивній поведінці Росії, яка в часи Кучми демонструвала зневагу до суверенітету України, а в період правління Порошенка вторглася на її територію. По-друге, обидва президенти продемонстрували необхідну політичну волю.

Агресія Російської Федерації проти України, незаконна анексія нею Автономної Республіки Крим, ведення проти нашої держави так званої «гібридної війни», військове втручання в східних регіонах України, постійний військовий, політичний, економічний та інформаційний тиск з боку Росії зумовлюють необхідність пошуку більш ефективних гарантій незалежності, суверенітету, безпеки і територіальної цілісності України.

Російська збройна агресія переконала багатьох українців, що Україна не здатна самостійно гарантувати свою безпеку і тому має стати частиною міжнародної безпекової організації. На переконання Президента України П.Порошенка, єдиною у світі функціональною організацією колективної безпеки є НАТО.

Опитування громадської думки свідчать, що, якби референдум стосовно вступу до НАТО відбувся сьогодні, за це проголосували би 60–70% українців. Цей показник вищий, ніж частка тих, хто підтримав приєднання до НАТО на референдумах в Угорщині та Словенії.

Прихильники НАТО активно лобіюють приєднання України до цієї організації, тоді як його опоненти значно зменшилися в чисельності та поводяться пасивно. Багато колишніх противників НАТО сьогодні підтримують «позаблоковий» статус України.

В рамках круглого столу відділом організаційної роботи та загальних питань виконавчого комітету було проведено соціологічне дослідження, в якому взяло участь 62 особи. Результати опитування для присутніх презентувала головний спеціаліст відділу організаційної роботи та загальних питань Лілія Павлусь.

Результати опитування показали, що 71% опитуваних підтримує вступ України до НАТО, 5% - не підтримує, 24% - не визначились.

Також аналогічне опитування було проведене під час проведення круглого столу. З 30 опитуваних 20 осіб висловились за вступ України до НАТО, 10 осіб не визначилося, проти – немає.

Підсумовуючи сказане, можна констатувати, що у виступах та репліках учасників круглого столу переважала думка про те, що співробітництво НАТО з Україною має вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі.

Організували даний захід працівники виконавчого комітету Вараської міської ради спільно з військовою частиною 3045. Провела С.Тиндик – керівник гуртка БДЮТ, яка приклала максимум зусиль щодо висвітлення питання круглого столу «Україна - НАТО. Стан та перспективи взаємовідносин».

 

 

 

 

Вступ України до НАТО:

результати співпраці 2017

 Фото: telegraf.com.ua

Національне законодавство

У 2017 році влада прийняла кілька нормативних актів, закріпивши зовнішньополітичний курс у напрямку до НАТО, визначивши майбутнє членство серед пріоритетів національних інтересів країни.

·         Закон №6470 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)

У пояснювальній записці до Закону сказано:

«Україна має достатні політико-правові передумови для повного інституціонального зближення з Північноатлантичним альянсом, серед яких і відоме рішення Бухарестського саміту НАТО в 2008 році про однозначне визнання майбутнього членства України в цій організації, потреба в якому є незаперечним імперативом часу. Таку позицію зараз стабільно розділяє більше половини українців»

Документом, прийнятим парламентом та підписаним президентом, закріплено:

«Пріоритетами національних інтересів України є інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору»

Відповідно до прийнятого закону, Україна взяла зобов’язання активізувати проведення реформ, в тому числі в оборонному секторі, для відповідності стандартам блоку.

·         Указ президента про національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2017 рік:

Цілі програми:

·         політико-дипломатичні заходи для припинення вогню на Донбасі і відновлення територіальної цілісності України;

·         санкційний тиск на РФ;

·         міжнародна підтримка України в боротьбі з агресором.

«Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення подальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання анексії Автономної Республіки Крим та необхідності посилення міжнародного моніторингу ситуації в сфері захисту прав людини на окупованому півострові. Інструментом досягнення цієї мети є збереження існуючих і впровадження нових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти Російської Федерації»

У програмі передбачено реформування української розвідки і посилення співпраці зі спецслужбами країн-членів Альянсу.

Оснащення ВСУ і розвиток оборонно-промислового комплексу має відбуватися відповідно до стандартів НАТО.

 

Фото: korrespondent.net

 

 

 

Особливе партнерство України з НАТО

 

 

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

Відповідно, внесені зміни до ст. 6, 8 Закону «Про основи національної безпеки України» і ст. 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно з якими, відновлено курс євроатлантичної інтеграції, а основними напрямами державної політики з питань національної безпеки і основними засадами зовнішньої політики України визначено поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.

У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.

Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП-2015 затверджена Указом Президента України № 238/2015 від 23 квітня 2015 року. РНП-2016 затверджена Указом Президента України № 45/2016 від 12 лютого 2016 року.

В українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. За різними даними – це 40-50%. МЗС працює над тим, щоб у повній мірі використати відкриті для України можливості зближення з НАТО. Для цього укладені рамкові угоди і триває робота над відповідними імплементаційними угодами в рамках Трастових фондів на підтримку обороноздатності України, зокрема, таких фондів налічується шість:

- Трастовий фонд НАТО з кібербезпеки;

- Трастовий фонд НАТО з реформування систем логістики і стандартизації ЗС України;

- Трастовий фонд НАТО з фізичної реабілітації (протезуванні) військовослужбовців, поранених в АТО;

- Трастовий фонд НАТО з модернізації системи управління та зв’язку;

- Трастовий фонд НАТО з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців;

- Трастовий фонд НАТО з розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.

Окрім того, запрацював перший в рамках Комісії Україна-НАТО Трастовий фонд з перезахоронення радіоактивних відходів. Разом це біля 6 млн євро. Ще на 10 млн євро можуть розраховувати українські науковці протягом 2014-2017 рр. в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

Підготовлено до підписання Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні. Таку установу Альянс матиме вперше і саме в Україні. Також вперше в Україні у вересні 2015 р. на Яворівському полігоні пройшли командно-штабні навчання з реагування на надзвичайні ситуації «Україна-2015», які відкривали Президент України та Генеральний секретар НАТО.

Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.

Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено п’ять спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).

У 2014-2016 рр. в Україну були направлені радники в оборонній сфері до Офісу зв’язку НАТО в Україні в цілях дорадчої допомоги у підготовці нової Стратегії національної безпеки України; проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері (згідно з Коаліційною угодою в рамках реформи ЗСУ передбачається   поступовий перехід (до 2019 р. ) на стандарти НАТО (STANAG)).

Україна бере участь в операціях НАТО в Афганістані та Косово.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

 

За матеріалами офіційного веб-сайту

Міністерства закордонних справ України

http://mfa.gov.ua/ua