Протидія домашньому насильству та торгівлі людьми

Протидія домашньому насильству

7 січня 2018 року набув чинності Закон України від 7 грудня 2017 р. № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі – закон). Серед його нововведень слід виділити такі:

Норми закону (у порівнянні з попереднім Законом України «Про попередження насильства в сім'ї») суттєво розширюють «коло осіб», насильство між якими вважається домашнім насильством, а саме:

1) незалежно від факту спільного проживання: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

2) за умови спільного проживання – інші родичі, інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Відтепер постраждалою дитиною вважається не лише дитина, стосовно якої вчинено ті чи інші правопорушення (коли насильство спрямоване безпосередньо на дитину), а й дитина, яка стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Окрім цього у законі передбачено:

надання повноважень у наданні допомоги постраждалим від домашнього насильства широкому колу органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також державним та недержавним установам і організаціям;

норми про забезпечення конфіденційності інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;

створення служб (установ, закладів), які призначені виключно для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі з метою забезпечення безпеки жертви та своєчасне надання їй необхідної допомоги та захисту;

утворення цілодобового безоплатного кол-центру для забезпечення невідкладного реагування на випадки домашнього насильства, надання консультацій щодо всіх форм домашнього насильства. Звернення до кол-центру можуть бути анонімними;

запровадження таких спеціальних заходів стосовно кривдника як: терміновий заборонний та обмежувальний припис; взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи; направлення на проходження програми для кривдників.

допомогу та захист за такими напрямами: надання постраждалим особам інформації про їхні права та можливості реалізації таких прав зрозумілою їм мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою постраждалим особам; забезпечення доступу до загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб для отримання соціальних послуг медичної, соціальної, психологічної допомоги; надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб; забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу” тощо.

 Прикінцевими положеннями закону внесено зміни, зокрема, до ст. 1732  КУАП. Відповідно до нової редакції статті умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. 

З 11 січня 2019 року набрали чинності зміни до КК та КПК України.

У зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6 грудня 2017 року №2227-VІІІ до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України внесені зміни, які відповідно до розділу ІІ цього Закону, набирають чинності через рік з дня його опублікування (тобто 11 січня 2019 року), крім підпункту 3 пункту 1 розділу I цього Закону (щодо статті 67 КК), який набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (тобто 12 січня 2018 р).

Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації: домашнього насильства (ст. 126-1 КК України), примушування до шлюбу (ст. 151-2 КК України), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК України).

Про це повідомляє прес-служба судової влади України.

Так, з набранням чинності вищевказаних змін, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи караєтиметься громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

До 11 січня 2019 року за домашнє насильство передбачена лише адміністративна відповідальність згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено покарання у вигляді штрафу від 170 грн до 340 грн або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом від 340 до 680 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.

В новій редакції викладено: статтю 134 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення аборту або стерилізації», статтю 152 «Зґвалтування» та статтю 153 «Сексуальне насильство» (закріплено оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення», як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства).

Кримінальний кодекс України доповнено розділом XIII-1 «Обмежувальні заходи».В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

У Кримінальному процесуальному кодексі України 11 січня 2019 набули чинності зміни, що стосуються:

доповнення переліку документів, які можуть бути тимчасово вилученими у межах заходу забезпечення кримінального провадження – тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом: документи, які посвідчують право на володіння та носіння зброї;

закріплення переліку обмежувальних заходів, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого, прокурора про обрання запобіжного заходу в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством;

уточнення, що підставою для закриття кримінального провадження, пов’язаного з домашнім насильством, не може бути відмова потерпілого, його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

обмеження ініціювання угод про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.

уточнення правил провадження у формі приватного обвинувачення, а саме: до кримінальних правопорушень, стосовно яких здійснюється таке провадження, віднесено домашнє насильство, незаконний аборт або стерилізація, примушування до шлюбу, сексуальне насильство (ч. 1 ст. 153 КК України).

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ:

Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства,телефонуйте: 102

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

0-800-500-335 (безкоштовно зі стаціонарного або мобільного телефонів, вуличних таксофонів в м. Києві)

Короткий номер з мобільного – 116-123

Якщо Ви стали свідком жорстокого поводження з дітьми або Ваша дитина потерпає від домашнього насильства – телефонуйте:

Національна дитяча гаряча лінія - 0-800-500-225

(безкоштовно зі стаціонарних, мобільних телефонів)

Короткий номер з мобільного – 116-111

У разі зникнення дитини, телефонуйте: 102

Служба розшуку дітей 116-000      

Інформаційно-довідкова служба МВС – (044) 256-03-33, 254-94-94

Кол-центр Національної поліції – 0-800-500-202

Урядова гаряча лінія – 15-45

Надання безоплатної правової допомоги:

Єдиний телефонний номер надання безоплатної правової допомоги 0-800-213-103

 

Інформація про відповідальних осіб, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі в м.Вараш

Назва установи, закладу, служби, організації Відповідальні працівники (структурні підрозділи), які проводять роботу із прийому та реєстрації заяв і повідомлень про вчинення насильства, координації заходів реагування Поштова адреса Контактні телефони Адреса електронної пошти
Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Вараської міської ради Абрамович Олег Миколайович м.Вараш, майдан Незалежності, 1 каб.219 (03636)             2-39-25

kuzlo@varash.rv.gov.ua 

Вараський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді виконавчого комітету Вараської міської ради Бабецька ІринаОлександрівна м.Вараш,                   м-н Будівельників, 3 (03636)             3-10-50  kuznsssdm@i.ua
Служба у справах дітей виконавчого комітету Вараської міської ради Шпак Валентина Миколаївна м.Вараш, майдан Незалежності, 2, каб.105 (03636)             3-13-26 sluzhba@varash.rv.gov.ua 

  

Нормативні документи щодо протидії торгівлі людьми